Мандра
Покутсько-Буковинські Карпати — це невисокі гори, куди заходять із Микуличина, Яремчого, Верховини, Кривопілля, Ворохти, Космача, Шепота, Буковця, Верхнього Ясенова й Татарова. Найвища точка — Томнатик, 1565 м; за ним ідуть Ротило (1483 м), Хорде (1479 м), Біла Кобила (1477 м) і Ґрегіт (1472 м). Двотисячників тут немає — жодна вершина хребта не дотягує навіть до півтори тисячі з половиною. Маршрутів п'ятнадцять: дев'ять проходяться за один день, шість вимагають ночівлі. Найкоротший — 2,6 км з Яремчого, на 2–3 години. Найдовший — від Верховини до Кривопілля, 38,7 км і три дні ходу. Обладнаних стоянок на хребті немає, а джерел відомо всього три.
Покутсько-Буковинські Карпати — це край невисоких, але густо посаджених одна до одної вершин на схід від Прута. Найвища точка тут Томнатик, 1565 м; за ним ідуть Ротило (1483 м), Хорде (1479 м), Біла Кобила (1477 м), Ґрегіт (1472 м). Полонинських просторів, як на головному хребті, тут не буде: більшість підйомів веде лісом, а верхи відкриваються плямами, і краєвид доводиться заробляти. Зате підходи короткі — сіл довкола багато, і в гори можна вийти з Микуличина, Яремча, Верховини, Кривопілля, Ворохти, Космача, Шепота, Буковця, Верхнього Ясенова чи Татарова. Маршрутів на хребті п'ятнадцять: дев'ять одноденних і шість із ночівлею. Найкоротший — 2,6 км від Яремча, за дві-три години; найдовший веде з Верховини в Кривопілля, 38,7 км і три дні. Водоспадів і водних об'єктів тут вистачає — Терношорський Гук, Шепітсько-Брустурський Гук, Буковецький, Кривецький, Хитар, Лекечі, озеро на висоті 1337 м. Але водоспад — це не місце, де набирають воду в дорогу: питних джерел на весь хребет відомо три, і розкидані вони по висотах від 484 до 1333 м. Плануйте так, ніби на маршруті води не буде: набирайте в селі й несіть із собою. Облаштованих стоянок тут немає — жодної. Тому багатоденні виходи потребують намету й повної автономності, або ж ночівлі в селах, через які проходить нитка маршруту. Сезон — тепла частина року, коли стежки сухі й підходи в селах проїзні; поза ним лісові підйоми тут стають довшими й важчими, ніж здаються за кілометражем.
На весь хребет відомо лише про три джерела, і розкидані вони по дуже різних висотах — від 484 до 1333 м. Тобто на маршруті може не трапитися жодного, і планувати воду треба з розрахунком на повний запас від села. Обладнаних стоянок тут немає взагалі — ні біля вершин, ні біля водоспадів, тож ночівлю з ночівельних маршрутів доводиться продумувати самостійно, а не сподіватися на готове місце.
