Одноденне коло-не-коло з Ворохти через Покутсько-Буковинські Карпати: 15,9 км, 842 м набору й 826 м спуску, 7–8 годин ходу, висоти від 744 до 1290 м. Старт і фініш в одному селі, але шлях не замкнений сам на себе — повертаєтеся іншою дорогою. Дорогою проходите Ребровач, Діл, Рижу і Ворохтянську, дивитеся на село з віадуком, дістаєте до хреста, гойдалок на ланцюгах і столу з краєвидами. Складність легка, тож маршрут підходить для першого походу без ночівлі — треба лише витримати сім-вісім годин на ногах. Ходять тут із квітня по листопад.
Профіль висот
Що на маршруті?
Де вода на маршруті Ворохта - Покутсько-Буковинські Карпати?
Джерел на маршруті немає — усю воду набирайте у Ворохті перед виходом. Далі 15,9 км по хребту через Ребровач, Діл, Рижу і Ворохтянську, без можливості поповнити запас, а на ногах ви будете 7–8 годин. Тож беріть із запасом, орієнтуючись на власну потребу і теплу погоду; поповнити воду вийде тільки після повернення у Ворохту.
Карта
Як дістатися до Ворохти?
Найпростіше — потягом: у Ворохті є залізнична станція, сюди ходять поїзди з Києва та Львова, тож із далекої дороги ви виходите практично на початку маршруту. Другий варіант — маршрутка з Івано-Франківська: цей напрямок зручний, якщо ви вже на Прикарпатті або долітаєте чи доїжджаєте до Франківська, а далі пересідаєте. Розклади і ціни краще перевіряти перед виїздом безпосередньо на станції чи автостанції — вони змінюються, тому прив'язуватися до чиїхось цифр не варто.
Потягом. Станція у селищі, поїзди з Києва та Львова
Маршруткою. З Івано-Франківська
Усе про транспорт і маршрути з села — на сторінці Ворохта.
Коли йти на Ворохтянську?
Ходити тут можна з квітня по листопад — це і є розумне вікно для такої прогулянки. Навесні та влітку день довгий, і на 7–8 годин ходу часу вистачає з запасом; ближче до листопада варто виходити раніше, бо темніє швидко. Літні пообідні грози в Карпатах — звична річ, тож відкриті вершини краще проходити до обіду. Поза цим вікном на висоті вже зимові умови.
