Мандра
Від Верховини до вершини Біла Кобила і назад — 15,9 км з набором 1033 м, на день дороги закладайте 7–8 годин. Стежка виводить із села на гребінь Покутсько-Буковинських Карпат: по дорозі Рибкова, сама Біла Кобила, далі Віпчинка й Погар, а фініш — біля флагштока з прапором України вже на спуску до Верховини. Складність середня: серйозних технічних місць немає, але набір висоти відчутний, тож потрібна звичка ходити цілий день. Це добрий варіант для першого походу без ночівлі, якщо ви готові вийти рано. Ходять тут з квітня до жовтня. Джерел на маршруті немає — воду несіть із собою з Верховини.
Профіль висот
Що на маршруті?
Де вода на маршруті Верховина - Біла Кобила - Флагшток?
Джерел на маршруті немає — усю воду набирайте у Верховині й несіть із собою від самого старту. Дорога довга: 15,9 км і 7–8 годин ходу, тож розраховуйте запас на весь день, а не на півдороги. Поповнити нічого ні перед Рибковою на 4,4 км, ні на Білій Кобилі на 7,6 км, ні далі через Віпчинку й Погар. Спуск до флагштока на 15,3 км уже близько до фінішу, але покладатися на воду там теж не варто.
Карта
Як дістатися до Верховини?
Дістатися до Верховини можна маршруткою з Івано-Франківська — це найпростіший варіант, якщо ви приїжджаєте до обласного центру звідкись здалеку. Другий напрямок — маршруткою з Коломиї через Косів. Є і комбінований спосіб: потягом до Ворохти, а звідти автобусом до Верховини. Розклади тут змінюються, тому час відправлення варто уточнювати безпосередньо перед поїздкою. Маршрут не кільцевий, але починається й завершується у Верховині, тож зворотний транспорт шукайте так само.
Маршруткою. З Івано-Франківська
Маршруткою. З Коломиї через Косів
Потягом і маршруткою. До Ворохти, далі автобусом
Усе про транспорт і маршрути з села — на сторінці Верховина.
Коли йти на Білу Кобилу?
Ходити тут можна з квітня по жовтень. Раніше на верхах ще лежить сніг, а стежка розкисає й тане під ногами; пізніше день стає надто коротким, щоб спокійно пройти майже шістнадцять кілометрів із виходом на Білу Кобилу. Влітку виходьте рано: після обіду в горах часто збираються грози, а хребет тут відкритий, і на вершинах ховатися ніде. Восени темніє швидко — ліхтар у рюкзак покладіть завжди.
