Від Кобилецької Поляни до Чорної Тиси через внутрішній Свидівець — 50,7 км, 2529 м набору і 2212 м спуску за чотири дні, з висотами від 398 до 1759 м. Це важкий маршрут для тих, хто вже ходив із повним рюкзаком кілька днів підряд: більша частина шляху йде малолюдними стежками, з виходами на Плешку, Опрешу, Матияску, Унгаряску, Трояску, Ворожеску та Великий Котел і спусками до озер Апшинець, Догяска й Ворожеска. Ходять тут із травня по жовтень. Джерел на маршруті немає — воду несіть із собою і плануйте, де набирати її внизу, у селах.
Профіль висот
Що на маршруті?
Де вода на маршруті Кобилецька Поляна - Чорна Тиса?
Джерел на цьому маршруті немає — всю воду треба нести із собою від Кобилецької Поляни і поповнювати запас за будь-якої нагоди на шляху. Це чотири дні й понад п'ятдесят кілометрів по хребту, тому воду варто планувати як окремий пункт підготовки: на пиття в дорозі, на вечерю та ранок. Озера, які трапляються біля Апшинця, Догяски й Ворожески, за питну воду не рахуйте.
Карта
Як дістатися до Кобилецької Поляни?
До Кобилецької Поляни найпростіше добиратися через Рахів: туди йде потяг, а далі — автобусом до села. Є також автобуси з Великого Бичкова, якщо ви заходите в цей район з іншого боку. Розклади змінюються, тому варіант із запасом часу — приїхати до Рахова заздалегідь, ніж розраховувати на одну ідеальну стикову. Фініш у Чорній Тисі, тобто повертатися будете з іншої точки — продумайте це наперед, бо маршрут не кільцевий.
Потягом і маршруткою. До Рахова, далі автобусом автобуси також з Великого Бичкова
Усе про транспорт і маршрути з села — на сторінці Кобилецька Поляна.
Коли йти на Великий Котел?
Ходити тут можна з травня по жовтень. Раніше на хребті ще лежить сніг, а на такій висоті він тримається довго й ховає стежку; пізніше день стає надто коротким для чотириденного переходу з великим набором висоти. У розпал літа виходьте на гребінь зранку — після обіду в горах часто збираються грози, а на відкритому хребті між вершинами сховатися ніде. Тепле й непродувне беріть навіть у липні.


