Стеавул

Стеавул — вершина висотою 1740 м у Мармароському масиві, через яку проходять два піших маршрути. Коротший із них — «Ділове — Піп Іван»: 54,9 км, 3460 м набору, розкладені на 5 днів зі стартом у Діловому. Другий варіант значно масштабніший — Закарпатський туристичний шлях, 388,9 км і 18968 м набору за 13 днів від Великого Березного; Стеавул лежить у його завершальній третині. Вода поблизу є: на довгому шляху джерела трапляються і на позначці 1740 м, і трохи вище, тож на цій ділянці хребта можна розраховувати на поповнення запасів. Ходять тут із травня до жовтня.

Як зійти на вершину Стеавул?

Пішки на Стеавул ведуть два варіанти, і обидва — багатоденні. Коротший: нитка Ділове — Піп Іван, 54,9 км із набором 3460 м, п'ять днів у дорозі; старт у Діловому, куди дістаються потягом або автобусом до Рахова і далі місцевим транспортом, а також маршрутками з Ужгорода та Мукачева — автобуси на Рахів проходять через село. Друга можливість — пройти Стеавул як частину Закарпатського туристичного шляху, довгої тринадцятиденної нитки від Великого Березного, де вершина припадає на завершальний відрізок. Ходовий сезон тут — з травня до жовтня.

Які маршрути ведуть до вершини Стеавул?

Як дістатися до старту?

Де вода на маршрутах до вершини Стеавул?

На Закарпатському туристичному шляху джерело є прямо біля Стеавула — на 315,4 км, на висоті 1740 м, і ще одне поруч, на 1785 м. Якщо ж ідете сюди маршрутом із Ділового на Піп Івана, води по дорозі не відомо — набирайте наперед і несіть із собою запас на весь гребеневий відрізок.

На самій вершині води немає; беріть 1–1,5 л на людину влітку.

Що поруч?

Коли найкраще йти?

Ходовий сезон на Стеавулі — з травня по жовтень. У травні на північних схилах і в улоговинах ще довго тримається сніг, а трави на хребті мокрі, тож взуття має бути справді непромокальним. Літо дає найдовший світловий день, але й найбільше шансів на грозу після обіду — на відкритому хребті це головна небезпека. Вересень і початок жовтня — найсухіші й найпрозоріші, проте ночі вже холодні.